Raport o stanie kultury i NGO w Ukrainie / W obliczu Euromajdanu

Znawcy problematyki ukraińskiej zgodnie przyznawali po pomarańczowej rewolucji, że nie byłaby ona możliwa, gdyby nie działalność ukraińskiego NGO i niezależnej kultury, które przygotowały grunt pod ten świadomościowy zryw.969294_10202619774919844_1747435175_n Jaka tym razem jest rola kultury, niezależnej kultury i NGO w kontekście Euromajdanu? Czy Euromajdan to nie tylko polityka, ale manifestacja fundowana na osiągnięciach NGO i ukraińskiej sceny kulturalnej? A także co Euromajdan oznacza dla pozostałych krajów byłego bloku? Kolejna odsłona rozmów na temat kondycji i znaczenia kultury ukraińskiej i NGO dla „nowej”? Ukrainy.

W debacie udział wezmą:

Ołeksandr Bucenko (Kijów, Centrum Rozwoju „Demokracja poprzez Kulturę”)

Mykoła Riabczuk (Kijów, Ukraińskie Centrum Badań Kulturologicznych w Kijowie, „Krytyka”)

Paweł Laufer (Lublin, Fundacja Open Culture, Magazyn „Kultura Enter”)

Prowadzenie: Łukasz Jasina („Kultura Liberalna”, KUL)

20 grudnia (piątek)

godzina 11:00

Warszawa

Siedziba Solidarity with Belarus Information Office

ul. Chmielna 15 lok. 204

Kontakt tel.: +48 730 092 466

Na spotkaniu rozdawane będą egzemplarze „Raportu…”

„Raport…” w wersji pdf PL, EN, UA do pobrania tutaj

FOR MEDIA

INFO PRESS REPORT 20.12.2013

Organizatorzy: Fundacja Open Culture, Magazyn „Kultura Enter”, Instytut Adama Mickiewicza

  image descriptionkultura-enter_logotypIAM-POL_bialelitery

Partnerzy: Solidarity with Belarus Information Office, „Kultura Liberalna”

Solidarity logo new 2-1logo_KL_3_rgb

 

 

 

 

Sfinansowano ze środków Ministerstwa Kultury i Dziedzictwa Narodowego

mkidn_01_cmyk

Raport ukraiński / Euromajdan / prezentacja i debata we Wrocławiu – fotorelacja

30 listopada na zaproszenie Kolegium Europy Wschodniej dyskutowaliśmy o stanie kultury i NGO w Ukrainie w kontekście ostatnich wydarzeń na Euromajdanie w Kijowie. Przy okazji po raz kolejny zaprezentowaliśmy „Raport o stanie kultury i NGO w Ukrainie” do pobrania tutaj.

Spotkanie odbyło się w ramach II Międzynarodowego Seminarium Translatorskiego „Tłumacze bez granic” organizowanego przez KEW. Dyskutowaliśmy w sali Ossolineum przy ulicy Biskupa Nankiera.

30 listopada 2013 roku, sobota
17:00 Raport o stanie kultury ukraińskiej
Uczestnicy: Andrij Saweneć, Ołeksandr Butsenko, Ołeksandr Bojczenko i Andrij Ljubka
Prowadzenie: Paweł Laufer

Serdecznie dziękujemy dyrektorowi Andrzejowi Dąbrowskiemu i zespołowi KEW oraz licznej publiczności. Dziękujemy za wsparcie spotkania Konsulatowi Honorowemu we Wrocławiu, panu Konsulowi Grzegorzowi Dzikowi i dyrektorowi Ihorowi Beyzykowi, a także Fundacji „Ukraina”. Zapraszamy do obejrzenia fotorelacji. Fot. dzięki uprzejmości organizatora, autor zdjęć: Krzysztof Mazur.

Open Culture gościem na Eye On Culture Festival – fotorelacja

Byliśmy obecni 18 października na festiwalu teatralnym Eye On Culture Festival, biorąc udział w dyskusji panelowej: Sztuka wobec wyzwań społecznych. Rozmawialiśmy o sztuce w polityce krajów wschodnich.

Miło nam było. I dziękujemy organizatorom za zaproszenie.

Dzięki uprzejmości organizatorów zamieszczamy relację fotograficzną. (Fot. własność organizatora).

Open Culture na festiwalu teatralnym EYE ON CULTURE FESTIVAL

Zapraszamy do uczestnictwa w nowym festiwalu teatralnym Eye On Culture Festival.

EOCF_LOGO

To pierwsza edycja międzynarodowego festiwalu teatralnego odbywającego w Warszawie. EOCF jest poświęcona krajom Europy Środkowej i Wschodniej Rosji, Litwie i Białorusi.

Będziemy obecni podczas dyskusji panelowej:

Sztuka wobec wyzwań społecznych 

Sztuka we współczesnym świecie nie wypełnia tylko funkcji rozrywkowej. Twórcy pragną być jak najbliżej swoich obywateli, żywo reagują na problemy społeczne, zachowania polityczne i zmiany w sferze ekonomicznej. Wyzwania codziennego świata są niebagatelnym źródłem inspiracji…

Goście:
Katarzyna Osińska – filolog rosyjski, specjalistka w dziedzinie teatru rosyjskiego, Instytut Slawistyki Polskiej Akademii Nauk
Robert Leszczyński – dziennikarz, krytyk muzyczny
Paweł Laufer – zastępca redaktora naczelnego i redaktor działu wschodniego miesięcznika „Kultura Enter”, Fundacja Open Culture.
Prowadzenie: Tomasz Piechal – redaktor prowadzący działu „Partnerstwo dla Kultury” portalu Eastbook.eu
Wstęp wolny

Foyer Teatru Polskiego, 18.10.2013, godz. 17.00

Eye on Culture Festival to pierwsza edycja międzynarodowego festiwalu teatralnego odbywającego się w Warszawie w dniach 17-20 października 2013. Poświęcony jest krajom Europy środkowej i Wschodniej: Rosji, Litwie, Białorusi, Polsce i Czechom. Podczas festiwalu zostaną zaprezentowane zjawiska teatru plastycznego, lalkowego oraz powiązania formy dramatycznej i muzycznej. Spektakle pokazywane będą w Teatrze Polskim oraz w klubie Sen Pszczoły. W programie znalazły się również spotkania z twórcami, panele dyskusyjne oraz after party.

Więcej

У пошуках наріжного каменя. Рапорт про стан культури і НУО в Україні.

Український журнал – 4/2013

РЕЦЕНЗІЇ І АНОТАЦІЇ

У пошуках наріжного каменя. Рапорт про стан культури і НУО в Україні, Fundacja Open Culture, Lublin, 2012.

«Рапорт про стан культури і НУО в Україні», створений з ініціативи Фундації «Open Culture», — це спроба поєднати розрізнені голоси культурних середовищ у змістовний діалог або й полілог, із метою з’ясувати актуальний стан незалежної культури в Україні, причини та можливі шляхи розвитку. Ініціатор проекту Павел Ляуфер зазначає, що колектив видання, «прагнучи обійтись без академізму і дипломатії», передусім хотів «привернути увагу до українського питання». Що ж, зовсім без академізму не обійшлося: окремі автори, усвідомлюючи фундаментальність проблеми, так і норовили використати у своїх статтях по кілька діаграм і цитат із Жиля Дельоза, проте, я впевнений, що читач мав би пробачити благородний порив автора підперти свою позицію авторитетним іменем. Заради справедливості треба відзначити, що з важкостравними аналітичними статтями у «Рапорті» сусідують і тексти легких жанрів — есеї та інтерв’ю. Редактор видання, а також автор однієї зі статей Микола Рябчук висловив сподівання, що поєднання різних поглядів спричинить їх «синергічну взаємодію». «Її результатом мало би стати панорамне бачення сучасної України як країни з багатою, різноманітною й перспективною культурою, а головне — з молодим і динамічним громадянським суспільством, яке цю культуру розвиває й підтримує — всупереч загальній дисфункціональності нереформованої посткомуністичної держави», — зі стриманим оптимізмом пише він у передмові.

Kijów, Książkowy Arsenał, Mykoła Riabczuk

Втім, після прочитання всіх текстів «Рапорту» цей оптимізм зникає. Докладається до цього й сам Микола Рябчук, який у статті «Українська культура після комунізму: між постколоніальним визволенням та неоколоніальним поневоленням» прогнозує для україномовної культури животіння в квазі-діаспорному гетто. Вже у статті Рябчука, яка відкриває «Рапорт», виявляються головні больові точки, які раз по раз виникатимуть у текстах інших авторів: стосунки культури й держави, вплив ринку на стан культури, значення демократії для розвитку культури, мовний конфлікт в українській культурі.

Постійні скарги авторів на бездіяльність держави у справах культури викликають подив, адже предметом розмови мав би бути стан незалежної від держави культури, позаяк повна назва проекту Фундації «Open Culture» звучить так: «Рапорт про стан незалежної культури і НУО в країнах Східного партнерства і в Росії». Проте в багатьох текстах трапляються формулювання на кшталт: «відсторонення держави від регулювання процесів у сфері культури загрожує культурною колонізацією», «відсутність постійної уваги до культурної сфери з боку влади…» etc. На щастя, не всі голоси в цьому хорі співають одну партію, а дехто навіть псує гармонію. Наприклад, Світлана Олешко відзначає, що вирішальним фактором появи незалежної культури є індивідуальна ініціатива, а головною перепоною для розвитку культурних ініціатив — тиск із боку держави. «Основний шлях — це повалення окупаційного бандитського режиму і невтручання держави у культуру та мистецтво», — вважає Світлана Олешко. Інші автори уникають радикальних тверджень, однак навіть ті, хто відстоює позицію сприяння держави культурним ініціативам, визнають абсурдний характер державної політики в культурній сфері. Зокрема, Олександр Буценко звертає увагу на недоліки чинного законодавства: «На сьогодні понад 30 законодавчих документів безпосередньо і майже 300 опосередковано регулюють діяльність у галузі культури, але […] видимих змін, що сприяли б перелому негативних тенденцій, не відбувається». Після цього експерт висновує, що законодавчі інструменти недосконалі, а отже, їх треба вдосконалювати і змінювати. Стиль узагальнення в цьому випадку не сприяє розумінню проблеми та її розв’язанню. Адже зрозуміло, що ті триста законодавчих актів — це спрут, здатний затягнути на дно навіть найбільшого ентузіаста і задушити найамбітніший проект. Звісно, зручніше висловлюватися мовою компромісу, вживаючи формулювання «неналежний контроль за використанням цих інструментів».

Поруч із претензіями до державної політики в «Рапорті» звучить недовіра авторів до здатності ринкових механізмів задовольнити культурні потреби українців. Про шкідливий вплив «великих грошей» на культурну сферу говорить, зокрема, Катерина Ботанова в есеї «Біг по колу»: «Приходить розуміння того, що в царині візуального мистецтва в Україні панують приватні преференції (часто не підкріплені ані освітою, ані знанням) […]. Й ці інтереси фактично цензурують царину тільки у м’який і неочевидний спосіб, коли догори підноситься видовищне, популярне, продаване, трендове, а без підтримки залишається експериментальне, нове, лабораторне, камерне, політичне, критичне…». Хто ж повинен підтримувати камерні й політичні експерименти митців у такій ситуації? Катерина Ботанова киває у бік держави.

Polska prezentacja "Raportu"

Окрім держави, улюбленим фетишем культурних експертів залишається демократія. «Більше демократії означає більше культури» — можна перефразувати слова Єжи Онуха. Зрозуміло, що маємо справу із бінарною опозицією, в якій демократія асоціюється зі всіма красивими й корисними проявами буття, а тиранія відповідає за темний бік Місяця. Отже, далі автор уже не пояснює механізмів, що через них демократія впливає на культуру, а зосереджується на штампах і загальних рекомендаціях про покращення «стандартів демократії».

Важлива проблема, що прозвучала на сторінках «Рапорту», проте так і залишилася невирішеною, — сакраментальне мовне питання. Микола Рябчук привертає увагу до нагальної потреби захистити україномовну культуру від російської інтервенції. Андрій Любка спочатку висловлює впевненість у тому, що російськомовної української літератури не існує, а через дві сторінки зараховує до найуспішніших українських письменників російськомовного Андрія Куркова. Вже сам Курков в інтерв’ю зізнається, що багато колег по цеху не вважають його українським письменником і що він часто відчував тиск через вибір мови. Звісно, мовне питання набуває такої гостроти не у всіх жанрах мистецтва — окрім матеріалів, присвячених станові української літератури, воно побіжно виринає хіба у зв’язку з кінематографом і музикою.

Jarosław Godun

«Рапорт» справді актуалізує питання стану української незалежної культури, та навіть у загальних спробах тлумачення цієї проблеми бачимо суттєві розбіжності. Експерти — теоретики й практики зі сфери культури — висловлюють суперечливі погляди на визначальні аспекти розвитку незалежної культури. Зазвичай автори чітко діагностують тривожні симптоми, проте уникають озвучувати рецепти виходу зі скрутної ситуації, переважно обмежуючись загальними рекомендаціями. Тож без відповіді залишається надто багато питань: як замінити закостенілу систему пострадянських інституцій, яким чином можна поєднати державний патерналізм щодо культури та закони ринку, які зміни в законодавстві необхідні для активізації діяльності неурядових організацій etc. Врешті-решт, автори «Рапорту» погоджуються щодо безумовної цінності культури, проте нерідко висловлюють вкрай різне бачення щодо її значення для суспільства: від наріжного каменя, «на якому формуються сенси життя», до марксистської надбудови — красивого флюгера на даху.

Андрій Дрозда, Львів

ЧИТАТИ Рапорт / ЗАВАНТАЖИТИ Рапорт